Common sense по-українськи

on

Загалом мені сподобалась книга. Багато ідей були для мене корисними, постараюсь їх не просто прочитати і успішно забути, а застосувати.

Деякі мінуси: я доволі розбещений читач і звик перевіряти факти, тому посилання на джерела були б не зайвими (“британські вчені порахували” звучить надто загально, “десь прочитав” – розмито, “розумний чоловік сказав” – який?). Трохи граматичних помилок, які елементарно фіксяться на вичитці. Серверин — це мабуть улюблене ім’я у автора?)

Тепер про хороше. Коли читаєш, то розумієш, що автор доволі розумна й начитана людина. Але бути розумним самому — це одне, а от наділити знаннями когось іншого є набагато складнішим. На мою суб’єктивну думку у автора це вийшло. Особливо сподобались приклади та алегорії. Чого лише вартий розділ по Формулу1. Наприклад я зрозумів, що є інженерним лідером J

Всім людям, що працюють в дотичних та пов’язаних з АйТі сферою настійливо рекомендую видалити ебаноє та доу з закладок, а натомість прочитати цю книгу. Як мінімум можна побачити про що і чому думає віце-президент найбільшої і найуспішнішої української компанії. А як максимум поставити собі цілі, що яких йти.


А тепер реальних приклад, що стався на цих вихідних (тексту трохи багато, щоб зрозуміти контекст).

Ви напевно і не знаєте, що з 3 по 6 жовтня тривав Чемпіонат світу з спортивної ловлі коропа в Сербії. Відбувалось це все на спеціальному відгородженому місці річки Сава в Белграді. Такий вид риболовлі докорінно відрізняється від того, що ви собі уявили: річечка удосвіта сонця, хробаки, ліщинова вудки і тормозок в ранці. Все не так.

Це колосальна підготовка збірної, постійні тренування і безкінечні відбори у власне сам склад. Щодо обладнання, то там все знаходиться на вістрі технологій. Вартість кожної вудки складає кількох сотень баксів, котушки ще дорожчі — таких комплектів потрібно пару десятків. Супутнього обладнання теж потрібно не мало. А щоб пригодувати рибу до місця на _кожне_  тренування витрачається корму десь в 1000-3000 баксів.  І це на одне місце, а місць в тренуваннях 2-3.

Мало тренуватись просто ловити, треба тренуватись саме на тій водоймі, де буде проходити чемпіонат: щоб вивчити особливості рель’єфу дна, повадок риби, особливостей погоди й навколишнього середовища і так далі і так далі і так далі. Я не знаю скільки часу провели наші хлопці в Белграді цього року, тому що це було таємницею до кінця змагань. А от минулого 2017 року цей же турнір відбувався в Румунії, на озері Деседа. Так ось там сумарно наша команда тренувалась 53 дні.

53 дні до того, як поїхала там змагатись.

Ті змагання наші орли виграли і впевнено взяли перше місце, вперше в історії України. Так ось, повернемось на річку Сава, рекреаційну зону Ада Цингалія, 4 кілометри від Белграду в Сербії. Наша збірна в перший день змагань (це було в минулу середу) спіймала відразу після стартового свистка найбільшу рибу, яку взагалі там коли-небудь ловили, коропа вашою понад 15 кілограм. Після цього всі почали інтенсивно годувати свої точки лову і риба відразу вся поховалась. Через кілька годин наші козаки ловлять з іншої зони (зараз поясню що це таке) ще одного коропа, вже набагато меншого.

Кожна збірна починає змагання з ганебним рахунок в 28 очок пенальті, завдання якомога краще зменшити це число. Воно зменшується пропорційно до того, як кожна “двійка” ловить рибу. Вся водойма поділена на три зони: A, B, C. Це зроблено ось для чого: команда складається з шести людей основного складу. Вони діляться на так звані двійки. В кожному секторі по двійці з кожної збірної за жеребом. Для чого це? Щоб виключити ймовірність того, що якісь рибалки сядуть на дуже хороше рибне місце. Щоб перемогти ловити потрібно у всіх зонах. Надіюсь я вас ще не втомив лікбезом, повертаємось на цей чемпіонат світу.

Озеро це дуже слабо зариблене, риба якась перелякана, клює слабо, а точніше майже не клює. В України дві риби, з двох зон. Інші команди зловили десь там по одній рибині в зоні. На другий день Хорватія теж ловить рибу з другої зони і виходить на перше місце загального заліку. В України так і є дві риби. Ввечері того ж дня Англія ловить риби з другої зони, загалом в них вже 4 риби, правда не великого розміру. Англія виходить на перше місце зміщаючи звідти Хорватію на третє, а Україна лишається на другому. Останній день змагань. Нічого ні в кого більше не клює. І за три години фінального свистка Португалія ловить рибу в другій якійсь своїй зоні. Ваги риби менша, ніж 3.8 кілограми, тому португальці не беруть зону, адже у англійців тут риби більше. Але через хитру систему підрахунку очків Англія стає третьою, Хорватія другою, Україна першою. Більше ніяка риба на турнірну таблицю не повпливала.

Україна з лише з двома рибами стає вдруге поспіль чемпіоном світу. Фарт? Вдача? Збіг обставин?

Ні, все простіше: “Чим більше тренуєшся, тим більше щастить”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *