Однажды весною, в час небывалого жаркого заката, в Москве, на Патриарших прудах, появились два гражданина…
Одна з моїх найулюбленіших книжок. Знову прочитав з превеликим задоволенням!
Може хтось в школі вже пробував читати, але не склалось, так ось зараз саме час повторити спробу ;) Чи сподобається книга чи ні буде ясно відразу після першого розділу. Особисто я відірватись взагалі не міг.
Короткий сюжет (цікаво хто його може не знати?!): Всі події розгортаються у Москві приблизно на початку тридцятих років. Ввечері середи в столиці з’являється чорний маг(Сатана) зі своєю свитою, щоб влаштувати щорічний весняний бал. Для цієї події потрібна хазяйка – Маргарита, і місце проведення – “нехороша квартира”. Бал відбувається в ніч з суботи на неділю. В творі описується події з середи по неділю. Також паралельно йде розповідь про події в романі “Понтій Пілат”, який написав коханець Маргарити – Майстер. “Що ж тут такого?” – запитає пересічний читач. Та все геніально!
Всі події в книзі відбуваються в реальному житті. Головні герої описані дуже яскраво, живо, соковито. Кожен з них унікальний і запам’ятовується надовго. Мій улюблений герой – Фагот-Коровьєв. Я був здивований, коли на вікіпідеї знайшов окремі статті про кожного героя роману!
Комусь може здатись, що цей твір про бісовщину і нечисту силу, тому читати його є якимось богохульством. Поглянемо на це з іншої точки зору: Воланд і вся його свита дійсно представляють “чорну сторону”, а Ієшуа (прототип Ісуса) – “світлу”. В романі ніде ні разу не згадується ні рай ні пекло, тут все представлено трохи по-іншому. Воланд і компанія не спокушають людей на гріх, не примножують пороки. Вони справедливо карають людей за їхні гріхи: жадібність, марнославство, брехню, зраду, розпусту і т.п. Кожному воздається по заслугам, і той хто може – перевиховується і стає ну шлях істинний. А хто не може – втрачає голову, в прямому сенсі.
Деякі цікаві моменти, на які я звернув увагу: ні разу не вказано, що розслідуванням займається НКВС (НКВД, КГБ) так як не вказано куди саме пропадали жильці нехорошої квартири. Булгаков постійно залишає фразу “Куда следует”. Це ж хитрий посил на тридцяті роки, коли люди пропадали і всі боялись навіть говорити в голос про це. Короля робить його свита, і в цьому творі це зроблено вище всяких похвал! Сатана лише спостерігає за жителями Москви, коли його помічники Фагот, Бегемот і Азазело розважаються. Як це все написано, розписано – не передати. Казково! А ще тут червоною ниткою через весь твій проходить історія чистого кохання між Майстром та Маргаритою. В кінці нас чекає хеппі-енд, всі отримують те, чого заслуговують.
Отже, ще раз: роман дуже класний. Якщо хтось ще не читав – категорично рекомендую. За моєю власною системою оцінювання заслуговує на найвищий можливий бал :)
Що цікаво, при житті Михайла Булгакова цей твір ні разу не друкувався, хоча він його писав двадцять(!) років. Лише через більше ніж 25 років його почали кусочками, в скороченому варіанті друкувати в якийсь літературній газеті. Але навіть там люди побачили цей твір, і по заслузі оцінили. Вирізували з газети ці виписки і робили книгу. На даний момент включений в шкільну програму.
Не можу собі відмовити в задоволенні залишити тут деякі цитати:
– Аннушка уже разлила масло
– Да, человек смертен, но это ещё полбеды. Плохо то, что он иногда внезапно смертен, вот в чем фокус!
– полнейшая вигода и очевидний профит
– гражданин, соврамши!
– осетрина второй свежести
– Правду говорить легко и приятно.
– не могу играть в атмосфере травли со стороны завистников!
– напейтесь сегодня пьяной
– квартирный вопрос только испортил их
– Факт – самая упрямая в мире вещь
– никогда и нечего не просите! Никогда и ничего, и в особености у тех, кто сильнее вас.
– Рукописи не горят
– и вообще так не бывает, чтобы все стало, как было
– Нет документа, нет и человека
– Что-то, воля ваша, недоброе таится в мужчинах, избегающих вина, игр, общества прелестных женщин, застольной беседы. Такие люди или тяжко больны, или втайне ненавидят окружающих.
– Вино какой страны предпочитаете в это время дня?
http://postnauka.ru/talks/31202