Буквально ще тиждень тому, я був впевнений, що буду абсолютно щасливим і без фотіка.
Але зорі на небі зійшлись на цих вихідних так, що мені випала нагода викреслити одну річ з мого whish-list.
Ось він, мій новий фотік:
Діло в тому, що я вже більше як рік прицінювався до дзеркальних фотокамер. Читав там різні огляди, дивився на фото і блукав по інтернет магазинах. Я маю кількох знайомих, які доволі серйозно займаються фотографією, і за цей час я їх трохи порозпитував що й до чого..
Коли ідея проникає в мозок, вона полонить його. Паразитує на ньому. Захоплює контроль. Купити новий фотоапарат стало моєю нав’язливою ідеєю.
Свій перший фотік я придбав навідкладавши півтори тисячі гривень ще в 2006 році. Це був Canon A540. І всі фотки до цього часу я робив саме ним.
Два рази в ньому вже закінчувався ліміт циферок на назвах файлів. Тобто його пробіг становить приблизно 25000 фото. Ось він, мій надійний помічник, затертий до дірок в корпусі:
Що ж вибрати взамін? Я відразу визначився, що це має бути дзеркальна фотокамера. Виробник для мене не грав особливої ролі, але майже всі мої знайомі користуються Canon, тому і якісь поради/консультації можуть давати лише по цьому виробнику.
Мої вимоги:
Відразу зрозуміло, що дивитись мені потрібно в сторону двух-цифренних моделей 30D, 40D, 50D та 60D, бо в трьох циферних зовсім не захищений корпус. 20D я взагалі не розглядав, морально застарів геть.
В моделі 60D є поворотний дисплей. Він ускладнює конструкцію, багато конопок через нього нема і тд. 60D в топку.
Модель 30D має трохи замаленький цей дисплей діагоналлю всього 2,5 дюйма, у нього 8,2 мегапікселів. Трохи старуватий і хорошу модельку в приємлимому стані доволі важко знайти.
Порівнюю між собою 50D та 40D.
В старшій моделі аж в півтора раза більше тих мегапікселів, 15 проти 10. А чим більше мегапікселей тим більша потреба в оптиці, яка може їх реалізувати на кінцевому фото. Тобто мало того, що 50D коштує дорожче, так ще й вимагає дорожчого скла, для реалізації його потенціалу.
В 50D набагато крутіший дисплей, розширення зросло з 230 тис. до 920 тис. пікселів. На форумах пишуть, що такий екран занадто великий і якісний, картинка на ньому виходить навіть кращою ніж в реалі. Там цілі срачі. Швидкість зйомки теж більше, аж 6,5 кадрів в секунду проти 6,3.
Проаналізувавши це все, мій вибір був однозначним: Canon EOS 40D
Більш професійніший фотік мені нідочого, та й по бюджету це вже виходить особисто для мене занадто. Я ще трохи чухав рєпу на рахунок 7D, але потім кинув цю ідею, надто дорого.
І ось мені віддали борг, який я вже абсолютно не розраховував отримати. Тобто з’явились відносно вільні гроші. І тут в суботу до мене телефонує один дружбан, та й каже, що якийсь його там знайомий зараз продає 40Д. Навіть не так, знайомий вже домовився про продаж цього апарату, але у Львів. Покупці оплачують дорогу. Відправка має відбутись в понеділок. Але тому чуваку зручніше продати фотік в Рівному та й не паритись з пересилками. Прийшов я до свого дружбана, що подивившись на товар. Стан близький до ідеального взагалі, жодних подряпин, чи навіть потертостей. Всі функції працюють як тра. В комплекті кітовий об’єктив зі стабілізатором та на символічну доплату картка пам’яті на 16 гігабайт.
Я сказав, що подумаю, у мене ще був час до вечора.
Думав я хвилин 40 мабуть, порадився з дружиною та й придбав собі нову цяцьку.
Звісно, що і у 40D є свої мінуси:
З вирішеннями якоїсь проблеми, обов’язково виникають похідні від неї. Ось тепер мені потрібно думати, про достойну оптику для цього апарата.
І головне: сподіваюсь, що мені і надалі буде що знімати :)
Гелиосы будут отличным дополнением к камере :)
Аркадій, це ви автор з ресурсу http://radojuva.com.ua?
я зачитуюсь прямо вашими статтями!
Вам варто вже книгу видавати, вона матиме успіх, це безсумнівно.
Спасибі за відгук, обов’язково спробую радянську техніку