Весь цей місяць всі мої клопоти були пов’язані з майбутнім відрядженням до штатів.
Новий проект на роботі, нова команда і новий продукт в розробці. Менеджери вирішили, що варто виділити бюджет на release planning та team calaboration. Ура! Це за 5 років роботи вперше поїду у відрядження до клієнта і відразу так далеко, аж на західне узбережжя, прямісінько в Кремнієву долину. Їдемо ми двоє: я(інженер з якості) і колега Оленка(розробник).
Спочатку доволі довго збирав документи й різні справки на візу, потім лише 2 хвилини інтерв’ю в посольстві у Києві і оп — вашу візу затверджено, при чому відразу на 10 років. Прикольно, що я вчив цілу сторінку тексту, що розказувати і зніяковій на першому ж питанні: “Ваша ціль поїздки в США?” :)
Після цього вже якось стало спокійніше. Ми прийнялись обирати собі готель для проживання. В тій технологічній долині ціни на готелі дуже кусаються. Готель навіть без сніданку коштує 120-140 баксів за добу!
Спеціально для поїздки я зробив валютну картку в банку, щоб по можливості взагалі не користуватись кешем. Також начитався вже купу всього як пакувати валізи, що не говорити офіцерам і взагалі як себе вести. Коротше, то все нудні деталі. Краще я тут собі залишу кілька фоточок того, що мене чекає.
Ось це буде наш літак, який нас доставить через весь Атлантичний океан:
Він же на злітній смузі:
А ось і місто, куди ми летимо. Місцеві називають його просто City, приїжджі СанФран, мені ж подобається назва SFO:
Ця ж місцевість з висоти трохи вище, яка польот птаха:
Я вже трохи почав готуватись, склав собі check(що не забути взяти) та todo(де побувати і що купити) списки. Також вже стоїть спакованою валіза з барахлом і передачами нашим хлопцям, які вже працюють там.
Прикольна карта місцевості згідно Urban Dictionary:
Також трохи лякає концентрація азіатів там, але з іншому сторони на початку весни на нас чекає прекрасний клімат і погода.
Вилітаємо ми за день. І якщо чесно мене вже трохи бере мандраж. Хвилююсь і піднесений одночасно. Сподіваюсь, що все буде добре :)