Всім відоме кіно з Джонні Депом. Воно й мені доволі до вподоби, режисер там класний. І ось я ознайомився з романом по якому це все було знято.
Я так не зрозумів чому всі тащаться з цієї книги. Мабуть в сімдесятих це був дійсно прорив, щось кардинально нове, книга-виклик, початок цілого жанру гонзо-журналістики — стилю репортажу, коли репортер настільки спотворює історію, що стає центральною фігурою цієї історії.
Але я побачив у творі лише чорнуху, блювоту, маячню і ніяк не пошук Американської Мрії. Два придурка, кончених наркомана, ніяк не можуть вийти з угару різних речовин. За які гроші вони гуляють на всю котушку? Як взагалі можна так жити? Що це за робота така у журналіста, який на двох репортажах й слова про описувані події не склав?
В хороші книзі:
Нічого з цього списку в “Страсі і відразі” і близько немає. Лише огида.