Цього року перед самим виїздом в Карпати прогноз погоди нам все зіпсував: шалені вітри, грози і неймовірно великої кількості опади. Тому в самий останній момент змінили наші плани і вирушили в Закарпаття. Місцина, яку ми називаємо Боржава.
Прибули на бусі-таксі у Воловець. Звідти вже стартував наш піший маршрут до старої сироварні, де ми й розбили табір. По дорозі видерлись на якусь безіменну гору з великим хрестом (в чернетках хлопців вона значилась як “Сіська”), потім на Темнтатик. Погода першого дня нам чомусь дуже посміхалась. Сонечко, тепленько.
Переночували біля тих руїн сироварні і на ранок все було вкутано вже туманом. Таке враження, що хмари просто опустились на нас. План у нас був простий: дійти до цього відносно затишного місця і розбити гарний табір. А там вже хто захоче, то буде вештатись навколо. І незважаючи на непогоду ми таки рушили підкоряти Гимбу :) По дорозі на горі Плай ми бачили метеостанцію, на якій працював Вячеслав Чорновіл. Більше власно нічого видно не було через нульову видимість.
Ще так в Карпатах я не ходив… Туман такий, що вже за 20 метрів нічого зовсім не видно. Косий боковий вітер, що несе мряку й холод. Це було доволі екстремально. На відео в кінці допису можна знайти ці моменти :)
Дехто з нашої компанії був настільки угарєвшим, що навіть підкорив по дорозі на Пилипець ще й вершини Стій! Ми ж після Гимби відвідали душевну чаївню і скористались підйомником (в нашому випадку опуснкиком) до Пилипця. Звідти взяти таксі до Воловця, щоб знову не пертись по гірському хребту тією ж дорогою назад. Але довелось ще три години йти іншою дорогою до табору, ну хоч без туману й буревію, на який буквально можна було лягти.
Загалом подорож вдалась, може комусь буде цікаво, то ось наш маршрут.
Ось все відео, яке я робив впродовж нашого походу:
Всі фотографії з подорожі:
