Кіно: Сфера / Sphere

Давненько я вже собі намітив до перегляду цей фільм, та й знайомі рекомендували не раз.

Що сподобалось: чудесий склад акторів, просто суперовий. Непоганий хід режисера кожну главу низивати – це полегшує сприйняття і відразу налаштовує на потрібний лад.

Простенькі прийоми: спочатку показати щось дуже маленьке, а потім величезне. Це ще Джеймс Кемерон застосовував в першому термінаторі. Крім такого штампу, тут ще немало заїзджених прийомчиків: різко зробити звук “БАЦ!” і додати побільше музики, коли нас хочуть налякати; мовчазні люди в чорному; закритий простір і таке інше.

Деякі сцени повністю скопійовані з інших фільмів. Наприклад коли математик пробудився від сну після відвідування тієї сфери (що в загаловку фільму), він нормально прокинуся і почав їсти . І так він все гарно смакує, все йому таке смачне, а поряд всі хіхікають і балакають як нічого і не бувало. І тут математик поперхнувся, і не може дихати. Ну думаю все, зараз йому грудину прогрезе чужий :)

Сама ідея фільму не погано, а от реалізація дуже погана. Це сумно. Мабуть було декілька сценаристів: один більш-менш вміняємий, який продумав всю ідею фільму і проти нього ціла зграя п’яних “творців”. Ось чому деякі сутуації в фільмі просто безглузді:

• Взагалі вся зав’язка якась тупенька до неможливості. Психолог написав доклад в держдепартамент, в якому все просто понапридумував і щоб було більше потіхи – понаписував імена виконавців завдання своїх знайомих, і порушивши всі етичні та адміністративні норми, навіть свою паціентку. Наркоманку, причому. А тему доклада: “Психологічні особливості при контакті з чужеземними формами життя”.
• люди на станції мітаються хто куди хоче, керування немає ніякого. Хотів привести якийсь приклад – так там протягом всього фільму так. То вони шукають десь їжу, то перевіряють кисень, то просто виходять поплавати – перевірити як там обстановка поряд(нагадую, глибина півкілометра).
• з пробоїною на півкілометровій глубині в океані боряться за допомогою вентиля, який розміром з такий же, який стоїть в мене в туалеті. І теж червоненький. Причому його спочатку затягують, а потім, щоб спасти ситуацію відкручують
• “Такс, пацанчики, у нас пожар в секції три! Бігом туди біжіть, а я візьму противогази і підтягнусь незабаром.” – каже єдиний воєнний на кораблі до ботаніків. Ну не придурок, а? Я маю на увазі того обкуреного, який це вписав в сценарій :)
• Астролог-астроном каже “А давайте розшифруємо непонятні циферки, які нам передає НЛО так: надуємо клавіатуру як повітряну кульку і огорнемо нею код! Це ж сфера!” Інші ботанікі піддакують: “Гарна ідея! Бля, ти молодець!”. А “герой” відповідає: “Це дарма я закінчив MIT”. За що так позорити Масачусетський Технологічний Інститут?
• Психолог розмовляє з монітором, по задумці режисера з іншою форми життя. Я теж не один раз бачив на роботі, як люди спілкуються з монітором, це завждм твесело. А в фільмі у визиває лише кислу міну.
• Той же психолог поплавав(!) без скафанадру(!) на 500-метровій глибині. Але ж спочатку фільму сказали, що на такі глибині дуже холодно, і людина помре за дві хвилини. Ну от, щоб зігрітись цей чувак скинув з себе кофту і так і ходив в тій одежі, що була під кофтою до кінця фільму… Мля, ну й режисер. До речі, та одежа самих добрий традиціях штампів вже виявилась сухою в наступній сцені.

Коротше, там не окремі якісь ляпи протягом фільму, а суцільна бєлєбєрда. Ага, додаємо сюди бомбу для самоліквідації під кінець з таймером.

Отже: кіно дивитись не потрібно, нічого нового для себе я не взяв. Ні ніякі роздуми він не надихає і тим більше нічого не вчить.