Are you there, Satan? It’s me, Madison
Н
езвичайна книга! Свіжий витвір живого класика. Ще такої книжки я не читав: світ очима маленької дівчинки, ще не підлітка, але вже не дитини. І вона нам пише з пекла.
Читаєш книгу і дивуєшся наскільки обізнаний у всьому автор, Чак Паланик(насправді у вихідця з України прізвище Палагнюк). Який у нього рівень IQ? Написано все майстерно, дуже цікаво і захопливо. Постійні відсилання на популярну культуру, модні тренди і т.п. Відірватись неможливо.
В цьому чтиві є все: наркотики, смерть, страждання, страхи, антиутопія, підліткові переживання і філософські роздуми. Вікі пише, що на написання роману автора спонукала смерть його власної мами від раку :( Але твір навпаки не сумний і не такий вже й страшний, а більше сатиричний і задорний.
Пекло Паланика на диво вийшло дуже структуризованим та цікавим, зі своєю топографією, жителями на особливостями. Чого варті лише локації “Море пролитої сперми” чи “Болото викиднів”. Це пекло не клішована пательня загробного світу, в які люди підсмажуться босяком на вугіллі чи обливаються смолою. Тут Пекло – це апарат, що служить для сплюндрування душ, що знаходяться по ту сторону екрану телевізору, чи на іншому кінці лінії телефону, чи за комп’ютерною мишкою, яка клацає на підозрілий похабний лінк в інтернет. В цьому Пеклі кожен повинен працювати, в більшості випадків в колл-центрі. Заблудші-падші душі в час смачної вечері змушені переривати людей на Землі і впарювати їм якісь товари.
Окрім душ, що тут застрягли, це місце заповнюють найрізноманітніші цікаві демони та інші міфічні тварюки. Паланик круто розписує властивості і фічі кожного з них, і вони з’являються в самі потрібні моменти книги.
Впродовж оповідання з’являються нові оригінальні герої-друзі нашої дівчинки, що представляють собою цілий шар нашого суспільства. Всі вони дуже запам’ятовуються і врізаються в пам’ять надовго. Червоною лінією через весь твір тягнеться історія головної героїні Медісон
Загалом ця книга взагалі не про потойбічний світ, а про наше грішне буття. Через призму сприйняття тринадцятилітньої збалованої багатенької дівчинки висміюється сучасне суспільство.
“Прокляття” – це книга строго на любителя, чи шанувальника Чака. Непідготовленому читачу вона може показатись абсурдною і дуже грубою. Можливо комусь видасться шедевром. Іншим же читачам, наприклад мені, – цікавим творінням і їжею для роздумів.
Теперь поэзия – уже не беспардонный соловьиный свист: поэзия – государственная служба, поэзия – полезность.
==========
Понятное дело, я скучаю по родителям больше, чем они по мне: ведь они любили меня только тринадцать лет, а я их — всю жизнь.
==========
Обычные дети ходили в воскресную школу, а я летала в экологический лагерь. Обычные девочки учили наизусть десять заповедей, а я — как сокращать свой углеродный след. В мастерской по обучению ремеслам аборигенов Фиджи (я не шучу) мы плели из сертифицированных, выращенных без удобрений, собранных без вреда для окружающей среды, а также проданных по справедливым ценам пальмовых волокон дешевые сувенирные бумажники, которые все равно потом выбрасывались. Экологический лагерь обходился нашим родителям в миллион долларов, но нас заставляли подтирать задницы грязной бамбуковой туалетной палочкой. Ну а вместо Рождества у нас был День Земли.
==========
Ты там, Сатана? Это я, Мэдисон.
==========
― Я заступил за линию схватки, когда рефери просигналил начало игры. Это называется «офсайд». ― И что, это тоже есть в Библии?
==========
Мои родители вечно хотели, чтобы я расширяла сознание — нюхала клей или бензин, жевала пейотовые таблетки. Но если они отмотали свой срок, пробегали молодые годы по полям Вермонта и соляным пустошам Невады нагишом (не считая радужной раскраски на лицах и толстого слоя пота и грязи), с пятьюдесятью фунтами вонючих дредов на головах, обсиженные лобковыми вшами, и якобы достигли Просветления — это совсем не значит, что мне нужно повторять их ошибки.
==========
Подозреваю, что мои родители так дорожат своими мрачными воспоминаниями о Вудстоке и Бернинг-Мэне совсем не потому, что годы сделали их мудрее. Просто все эти ошибки происходили в тот период жизни, когда они были молоды и не отягощены обязательствами; у них было свободное время и мышечный тонус, а будущее казалось великим и прекрасным приключением. Более того, оба не занимали высокого положения в обществе, так что им было нечего терять, если они и бегали голыми, измазав себе грязью набухшие гениталии.
==========
Моя мама периодически без всякого стеснения предлагала мне съездить на какой-нибудь семинар, посвященный осознанию своих гениталий и управлению центрами удовольствия — обычная тусовка знаменитых мамаш и дочек, которые от нечего делать закрываются в каком-нибудь гроте, сидят на корточках над зеркальцами и восхищаются бесконечными «розовыми настроениями» шейки матки
==========
Мое отношение к сексу можно определить как полное интеллектуальное понимание при крайне низкой оценке эстетичности.
==========
Когда ты ребенок, кажется, что когда вырастешь — станешь высоким мужиком или грудастой теткой, — все твои проблемы решатся.
==========
я построила всю свою личность на уме. Другие девочки, в основном всякие мисс Шлюхи ван дер Шлюхсон, выбрали привлекательную внешность. Очевидное решение, когда ты молода. Как говорила моя мама, в мае любой сад хорош.
==========
― Привет! Арчер бросает взгляд на окружающих. Те утонули в своих страстях, ханжестве и похоти. Отрезали себя от всякого будущего, от любых новых возможностей, заползли в раковину своей прежней жизни.
==========
Ад кажется нам адом именно потому, что мы надеемся найти тут рай,
==========