Skoda Octavia Scout

Я до цього йшов кілька років, коли дуже сильно чогось хочеш – це неодмінно станеться.

Передмова

Все, що написано нижче — це лише мій власний досвід і мої думки з переживаннями. У когось цей досвід був кращий чи гірший, в когось вийшло дешевше або швидше. Я ж хотів би поділитись тим, як вдалось придбати автомобіль мені.

Спочатку взагалі хотів для риболовлі бус транспортер T4, але потім один мій друг переконав мене, що набагато комфортніше і зручніше буде їздити в Шкоді, а об’єм багажника там взагалі найбільший зі всіх легкових авто. Сказав мені, що 10-12 тисяч буде достатньо для придбання машини, що була у користуванні в гарному стані. Пару років я збирав ті долари і навіть не сильно звертав уваги на автівки взагалі.

Початок пошуку

На кінець літа 2016 року маючи в кишені приблизно цю суму я почав дивитись на оголошення про продаж авто. Всі вони мені видавались майже однаковими, різниця бачив лише в кольорі. Так-так, отакий я був спочатку лох :)

Зрозумівши відразу, що я в машинах нічого не розумію і мене з легкістю обдурять, я звернувся до кількох людей, які підбирають машини під запити клієнтів. Ці хлопці дуже гарно вміють себе подати і розрекламувати свої послуги. І в тому вони профі, і те вони знають, і вже десятки машин вдало підібрали так, що всі задоволені. Сходу вони запропонували кілька варіантів, але всі мені не сподобались. У мене виникло враження, що спочатку продають якийсь неліквід взагалі) А потім з трьох людей лише один підтримував зі мною зв’язок і шукав якісь машини в Україні. Двоє інших виявились якимись зовсім ненадійними і безвідповідальними.

В цей же час я почав знайомитись з технічними характеристиками і особливостями саме автомобіля Шкода Октавія. Витративши кілька тижнів на читання інтернетів я вже знав відмінності у модифікаціях, двигунах і комплектаціях. Тоді у мене і сформувалась чітка ціль у придбанні саме Skoda Octavia Scout.

Після спілкування з продавцями машин (насправді перекупами) у мене завжди погіршувався настрій. Всі намагалися продати якнайдорожче і приховати усі дефекти та недоліки автівок. І це не просте замовчування, це активна брехня прямо в очі. Тоді я вирішив шукати машину також за кордоном, тим більше, що якраз вступили в силу положення закону про зменшення ставок акцизного збору на вживані авто з-за кордону (славнозвісний закон 3251).

Пошук за кордоном

Мій не далекий родич порекомендував мені людину, яка займається саме перевіркою та пригоном авто з-за кордону. Таких фахівців є насправді доволі багато, але саме цей чоловік відрізняється тим, що у нього в Німеччині є свої люди в кількох містах, які по дзвінку відразу їдуть на місце оглядають машину і/або бронюють її. Для зручності, я для себе називав його “дилером”. Оскільки моє замовлення досить специфічне(дизельний Скаут, а їх є не так багато на вибір, як простих Шкода Октавія), то ми домовились працювати з ним так: я сам шукаю автомобіль, вказую який мені подобається і він далі його перевіряє і якщо все ок, то й купує.

Машину я шукав в інтернеті на спеціалізованих сайтах: mobile.de та autoscout24. Ось еволюція моїх фільтрів(граючись повзунками можна звужувати або розширювати кількість авто у видачі):

1. Дизель, щоб вкластись в 12 000
2. Майже те саме на сайті autoscout24.ch
3. Потужний двигун з автоматом
4. Скаут на сайті autoscout24.ch
5. Скаут на mobile.de

Пізніше я встановив собі мобільні додатки від цих сервісів(не без пригод, бо мобіле.де доступний лише для айфонів в Німецькому магазині, але це я поборов), і як тільки з’являлось публічне оголошення, що підходило по моїм збереженим фільтрам — я одразу отримував сповіщення з посиланням на нього.

Пошуки тривали довго. Коли я знаходив хороший варіант, що підходив мені по ціні і комплектації, то відбувалось одне з двох: або це авто відразу хтось купував або ж це були шахраї, які хотіли оплати на перед навіть без огляду авто. У мене збереглось кілька переписок з такими хитрунами, кому цікаво – можу скинути. Як завжди: дармовий сир лише в мишоловці)

Взагалі виходило так: або купувати звичайну Октавію в гарному стані з хорошою комплектацією, або поганенький Скаут з бідною комплектацією і великим пробігом. Ну, або трішки пошкоджений Скаут. Було два й таких. В першому випадку у Швейцарії, куди не було кому поїхати прямо на той момент, а другий в Австрії, який теж відразу забрали. Нагадаю, що люди на місцях були лише в Німеччині.

Я зрозумів, що як не крути, а з гівняшки цукерку ніяк не вийде зліпити і тому почав активніше відкладати гроші, щоб збільшити свій бюджет. Ну й в процесі цього все-одно моніторити ринок.

І ось після півроку пошуків нарешті з’явилось оголошення, в якому співпали майже всі мої вимоги(в ідеалі я хотів білий колір). Ось воно, я його зберіг окремо для історії. Якщо коротко: авто 2013 року, пробіг 168 тисяч, хороша комплектація.

Як купувалось авто

Відразу після того, як побачив оголошення 10 лютого — зв’язався сам з продавцем, щоб той додав бодай якісь фотографії до оголошення. На понеділок фотки були, і я зрозумів, що це саме те авто. Єдине, що засмутило, це те, що продавець навідріз не захотів торгуватись  і жадав великої застави.

Зателефонував своєму дилеру, щоб зарезервувати машину. Саме  в тому місці він не мав своєї людини, бо автомобіль продавався десь в якомусь селі біля Гамбургу. Водій з нашого міста мав їхати туди або у вівторок або у четвер відразу купувати інше авто(якийсь Мерседес) і заодно перевірити це. Загалом вони так і діють ці гонщики: їдуть купувати одне авто і відразу оцінюють інше, щоб не було холостих поїздок. Тримаючи кулачки мені довелось чекати.

В середу мені сказали, що для водія не можуть ще поставити в резерв Мерседеса, тому треба чекати п’ятниці. Я почав ще більше нервувати і ледве не найняв іншого гонщика, але це б вартувало мені 500 євро(я навіть встиг доторгуватись до плюс-мінус 400-450). Але заспокоївся і не став гарячкувати.

Я дав завдаток 500 євро і водій поїхав. Спочатку він вирішував там свої справи з тим Мерсом, а потім вже знаходячись біля Скаута мав зателефонувати мені.

Момент істини. Водій біля авто на величезній стоянці автомобілів в містечку Хенштедт-Ульцбург. Дивиться там по-всякому, їздить там туди-сюди. Телефонує мені і розказує всі мінуси, що бачить в авто. І головне питання: “То купуєш чи ні?”. Я ствердно погодився. З мінусів, які були: дрібні сколи і потертості.

Задаток заплачений, купчу(договір купівлі-продажу) складено, авто пропадає з доступних на сайті. Тепер лишається привезти решту суми і забрати авто. Але це буде в наступну подорож водія у Німеччину.

Наступив довжелезний тиждень очікування і ось аж 26 лютого я даю готівку тому самому водію і він їде до Гамбургу. Спочатку він там щось вирішував для дилера, а потім через день вже забрав моє(так, вже моє) авто.

Водій пригнав машину до польського кордону і там залишив на платній стоянці. Через пару днів інший водій, який не є громадянином України з довіреністю від мого імені на перевезення транспортного засобу через кордон пригнав це авто в моє місто. І нарешті я побачив свого Скаута зранку сьомого березня.

Розмитнення

Перший водій переслав через інтернет купчу митнику і тепер можна було оплатити “ПеДеГешку” (попередню декларацію громадян), а це приблизно 80% від всієї вартості розмитнення. Платив через якийсь VS-банк, де комісія була найменша, 0.25%.

В той же день, коли машину пригнали я завіз її в ТзОВ «Рівнестандарт» для того, щоб мені виробили сертифікат відповідності. Сам процес огляду зайняв не більше 5 хвилин, от тільки бумажної писанини там трохи забрало часу, але сертифікати мав бути готовий лише на другий день. Оскільки в середу восьме березня, то аж на третій.

Машину оцінювали на митниці 14 березня. Її вартість вийшла  10133 євро. Відповідно мені довелось заплатити за все розмитнення 4000 євро. Я доплатив другої частину розмитнення і розрахувався з митним брокером. Все було готово на наступний день. Тут я добряче лоханувся, бо і машину оцінили дуже дорого і брокера мій видався дорогим. Але нічого, машина готова до встановлення на облік.

Реєстрація в МРЕВ

16 березня повіз машину зі всіма документами на експертизу. Мені порадили людину, яка швидко і якісно вирішить всі мої питання на місці за невелику плату. Не знаю як би було без цього чоловіка, але з ним було довго і неспішно так. Як приклад, він запізнився на 40 хвилин. В той день почала не працювати якась база даних митниці і я провів неспокійну ніч та половину наступного дня в очікуванні . Нарешті мені прийшла смс від державного органу десь о третій дня і я забрав номери з техпаспортом.

В той же день купив автоцивілку і на цьому все. Лишилось зробити повернення ПДВ з Німеччини.

Фінальні розрахунки

В неділю 19 березня водій привіз мені 1000 еуро — це той “штоєр”, який лишався (повернення ПДВ) і через день я повністю розрахувався з дилером за його послуги.

Заключення

За все про все я заплатив 15300 євро. Чи дорого це? Так, доволі дорого. Але треба тримати в голові, що авто 2013 року з жирною комплектацією і в хорошому стані. Для порівняння новий Скаут в салоні продають від 37 тисяч євро без додаткових опцій і на бензиновому двигуні, дизельні взагалі недоступні до замовлення. Я витратив на пошуки півроку і більше місяця прочекав коли вже нарешті автівка стане моєю власною. Чи це довго? Безперечно.

Саме головне: машина гарна, мені дуже подобається. Дивишся — душа радіє :)

Так давно мріяв і ось тепер нарешті маю цяцьку, свою Скаутинку.

Трохи сумбурно написав все, бо переповнюють емоції, коли заспокоюсь, то приведу все до ладу. Також пізніше додам сюди пару фоток.