Цього літа я гостював у своїх друзів в країні Нідерланди (Nederlands), місто Гарлем (Haarlem). Про те, як я сюди доїхав власним автомобілем написав тут, а про те, як рибалив — тут.
Що я знав перед від’їздом про цю країну? Багато хто помилково називає її Голландією. Насправді Голландія (Північна і Південна) — це дві найвідоміші області Нідерландів. Ну, як Волинь і Галичина в Україні, тому називати так всю країну є помилково. Три найбільш відомих міста: Амстердам (ми його ласкаво сленгуємо Амстичем) – гуляє, Гаага – править і Роттердам – працює.
Люди відвойовували територію для своєї країни в моря шляхом побудови системи каналів та дамб:
Нідерланди мають площу аж як дві рівненські області, а от населення більше 17 мільйонів. Мене більше вразив розвиток її економіки. Ось, наприклад, найбільші експортери у світі:
Отже, я мав провести час в дуже розвинутій європейській країні.
Мої ж друзі живуть в міста Гарлем (Haarlem), то є передмістя Амстердаму, з населенням в 150 тисяч людей. Тут живуть в основному голландці, на відміну від Амстечу, де до холєри приїжджих.
Культурний шок у мене відбувався відразу по приїзду, коли я не зміг викинути сміття з машини, що набралось в дорозі. Там, де живе мій друг Толік було 4 сміттєвих бака: для паперу, для пластику, для скла і “для іншого”. Так от, останній доступний лише якщо провести по ньому спеціальною платіжною карткою. Хочеш споживати і викидати якесь лайно – плати.
Жили ми в церкві. Річ у тім, що власнику вона перестала приносити прибуток від служінь і він переобладнав її в середині під апартаменти. Здоровенну церкву, яку побудували 150 років тому переробили на гуртожиток! В середині тепер кілька поверхів, ліфт, каналізація. Інтер’єр тієї церкви можна переглянути тепер лише на фотках. А зараз там здаються квартири-студії. Оренда на місяць в районі тисячі євро. Ось таке бачиш, коли заходиш в величезний цей собор:
Місця в нас було не дуже багато в тій студії, тому спали на підлозі, використовуючи кариматні туристичні килимки й спальні мішки. Ніхто не жалівся, адже ніч в готелі тут дуже дорога. Взагалі, мені всю цю оповідку потрібно було почати словами, що тут все дорого. Припаркувати машину 10 євро, зайти в музей 15 євро, випити кухоль пива 6 євро, проїхати одну зупинку громадським автобусом по місту 1.10 євро (кожна наступна дешевша набагато), один несмачний тепличний огірок в супермаркеті 0.79 євро, найдешевша пачка цигарок 6.80 євро. А все, що стосується оплати праці інших людей ще божевільніше: година їзди з інструктором на авто 38 євро, година заняття нідерландською мовою (це солянка різноманітних європейських і не дуже мов з великою кількістю спотворених англійських слів і схожою до німецької граматикою) з вчителем 35 євро. Купити квартиру в Гарлемі площею десь в 60 квадратних метрів в не поганому районі обійдеться вам в 250 тисяч євро. ДОРОГО!
Отже, в перший день ми були шоковані тим, куди потрапили. Шок був різноплановий: культурний, економічний, побутовий. Хоча ми їхали сюди і була температура +27, але в Нідерландах різко похолодало до +13 і йшов періодично противний дощик. Це голландська класика, друзі кажуть, що саме неприємне тут – погода. Не зважаючи на її примхи ми з братом пішли гуляти містом.
Найперше, що кидається в очі – це велосипеди. Вони тут всюди і завжди. В будь-якій точці міста в будь-який час навколо завжди будуть люди на велосипедах. Для них тут побудовані велодоріжки, велодороги та навіть велотраси. В місті може на якійсь ділянці не бути тротуару, але завжди буде окрема дорога для велосипедів. У них свої окремі світлофори на перехрестях і треба завжди бути дуже уважним, щоб тебе не збили, якщо ти пішохід чи щоб ти на них не наїхав, якщо ти автомобіліст. Велосипеди, велосипеди, навколо одні велосипеди! В більшості всі дешеві старі корчі, щось на кшталт нашої “України”, лише з кошиками спереду та на багажнику ззаду. Називаються вони омафітс (omafiets) – міський ровер.
Типові нідерландці виглядаються так: чоловік гарно вдягнений, височенного зросту, з гарно вкладеним трохи кучерявим світлим волоссям, спортивної статури і часто в окулярах. Жінки ж тут майже завжди білявки, без косметики, одягнені в будні дні в аби-що. І діти в них надзвичайно гарні і доглянуті. Зранку жінки ковиляють на тих своїй міських вєліках на роботу з помитою, але (увага!) не просушеною головою, не нафарбовані, часто з дітьми в кошиках попереду. Дощ чи холод, все-одно, їдуть тими лісапедами.
Старих людей на вулицях мало. Бродячих тварин взагалі немає як і в Америці. За те багато представників дикої природи: на річці плавають гарно відгодовані гуси, акуратні качечки, сама вода кишить рибою (сам ловив, знаю). В парках лані їдять їжу з рук, ходять здоровенні мохнаті корови, поважно відпочивають зубри. Для цих тварин навіть побудовано мости через дороги, щоб вони спокійно могли переміщатись без загрози бути збитими велосипедами/автомобілями.
Ну, з тваринами ясно. А що ж тут з ЛГБТ? Все в повному порядку. У дружбана на роботі навіть один такий гей виставлявся (всі їли по сендвічу за келихом шампанського) за своє одруження. Всі разом дивились весільне відео, вітали чувака і його… еее… чоловіка, чи як там правильно. Всі дуже, дуже толерантні. І там ще торт був, і дружбан не знав чи його їсти. В місті я особливо таких не помічав. Хоча в кварталі червоних ліхтарів були й фіолетові віконечка.
Вулиці тут бездоганно чисті, все завжди прибрано. Спеціально навченні люди спецтехнікою миють вікна. Інші спеціалісти стрижуть траву навіть у віддалених від помешкань та офісів місцях. Я сам, як був на риболовлі, бачив спеціальний трактор, який стриже і відразу засмоктує ту траву. Ей, а Нідерланди, а де фруктові дерева в містах, чому їх немає? Яблуні, вишні, абрикоси? Нічого немає, тому що плоди падають і бруднять вулиці. Проїжджа частина трохи відрізняється розміткою від нашої, особливо на перехрестях. До речі, ця розмітка присутня всюди і завжди. Дороги ідеально рівні, навіть без калюж! Ніяких дурних люків немає, всі зливи організовані в тротуарах.
Пробув я тут з 21 по 26 червня. Щодня зранку ходив на риболовлю з братом і татом мого друга. Ввечері гуляли по Гарлему, їздили в Амстердам та в інші туристичні місця.
Напишу про те, що мені запам’яталось. Перш за все друзі й знайомі питають про наркотики. Дійсно, можна без проблем придбати порцію коноплі в так званому coffee shop. Марихуана буває різних видів, середня ціна орієнтовно 12 євро за косяк. Ввечері багато хто смалить прямо на вулиці, а в центрі Амстердаму на вихідні взагалі стоїть постійно цей запах. Це мабуть найперша асоціацію, коли комусь кажеш про Нідерланди.
Мене більше вразило одне місце в центрі Гарлему, їхня дуже відома пивоварня Jopenkerk. Що перекладається десь як “Пивоцерква”, йопен – марка їхнього пива. Стоїть стара потужна будівля зі шпилями і дзвіницею, а в середині варять й продають пиво, десятки й десятки людей, гамір і веселий сміх. Ще й діджей крутить дискотеку. Саме коли ми приїхали туди грав Jump Around, я був просто культурно шокований. Церква, диск жокей, молоді дівчата, алкоголь і запах трави. Оце то цивілізація, оце то розвиток!
Але ще більший культурний шок був в місті Амстердам. Доїхати туди було найпростіше громадським транспортом – приміською електричкою. Пару хвилин, 5 євро і ми вже в самісінькому центрі столиці. Перше, що відразу кидається в очі — це туристи зі всього світу. Вони жадібно поїдають картоплю залиту майонезом і одночасно роблять селфі, ходять групами вздовж каналів, фоткають все підряд. В Амстердамі набагато менше справжніх голландців, дуже багато індусів, чорних, азіатів і мусульман. Рівень велосипедної проникності тут не спадає, веліків просто безліч. Запах марихуани ввечері просто стоїть всюди в центрі, особливо на тих вулицях з червоними ліхтарями. Було цікаво подивитись на цих повій, як на екзотичних риб в акваріумі. Така проституція тут узаконена, туристам подобається. На цій вулиці є порнографічні театри, багато кофішопів і все таке.
А ще одна фішка — національний бутерброд з оселедцем. Я просто в шоці, за що людина готова платити три з половиною євро, але всі пруться і отримують щастя. Також мене вразили громадські туалети в самому центрі, такий контраст: просто на вулиці прикрито трохи, щоб ти посцяв, ну й запах тут відповідний, коли народу багато.
Моєму брату більше за все запам’ятався Атлантичний океан (насправді це лише Північне море), він в ньому аж ниряв і плавав. До нього лише 5 кілометрів, звісно, що є окремо велосипедна траса туди. Відвідати пляж безкоштовно, а от якщо ти приперся на автомобілі, то будь-добрим заплати з кожну хвилину перебування. Нідерланди, вони такі.
Прикольно, що весь берег за пляжем засипаний штучно великими горами землі. Це було зроблено давно, щоб жителів Гарлему не займав вітер з Північного моря. Водичка доволі холодна, але підлітки купаються. Пляж надзвичайно чистий, тому що прибраний. Всюди натикано багато сміттєвих баків і навіть окремий ящик для дохлих чайок.
Також ми подорожували в збережене село з самобутньою культурою Голландії Заансе-Сханс. Насправді це ще один туристичний обеліск по якому ходять/фоткаються/скуповуються сувенірами сотні іноземців. Загалом тут було дуже гарно, особливо в сонячну чудову погоду. Величезні старі млини, гарна чиста річка, самобутні дерев’яні будиночки старої епохи. В сувенірних магазинах рівень цін досяг свого апофеозу, я піддався і навіть купив собі десертну ложечку :) Можу сміло рекомендувати саме це місце для туристів. Надзвичайно колоритно! До речі, головна фотографія цього допису саме звідси.
І ще дуже раджу відвідати парк поруч з Гарлемом, який називається Zuid-Kennemerland National Park. Він має площу 3800 гектар (!). Тут спокійно собі бродять добрі дикі звірі, надзвичайно красива природа і все таке. Але будьте уважні: на деяких доріжках можна лише рухатись велосипедом, на інших лише пішоходам, а на інших взагалі не можна. Все дуже технологічно, круто і зрозуміло. Неймовірне місце.
Прикольно було здавати пластикові й скляні пляшки в супермаркеті спеціальному апарату, що зчитував штрих-код і нараховував гроші на покупки. Тебе стимулюють і нагороджують матеріально за правильне відношення до екології.
А от гарно харчуватись тут зовсім не вміють або ж не хочуть. Типовий сніданок: хліб з присипкою Hagelslag, це типу як у нас паски посипають, лише шоколадна. На ланч всі топчуть сендвічі, інколи дивні, як то банан розмазаний на хліб. Як можна наїстись в обід сендвічем для мене загадка. Ну а про картоплю залиту до біса майонезом мабуть всі й так знають :) Я теж не втримався і спробував цю чудо страву. При чому майонез вибрав дорогий, типу “домашній”. Воно ніби й нічого так, але чому я повинен їсти це пальцями зі стаканчику без жодної вилки? Нідерланди.
(Уточнення: друг каже, що якби я попросив, то виделку б дали)
З побутовими питаннями мої друзі не особливо заморочуються. Перуть свою білизну й речі за одне євро в загальній пральній машині. Поточний й дрібний ремонт в їхніх апартментах робить орендодавець. Їдять тепер теж по-трохи все більше тих сендвічів.
Окрім шалених цін на товари й послуги в країні Нідерланди ще й шалені податки. Чим більше ти отримуєш, тим більше маєш сплачувати грошей в державну казну. Один мій друг платить 30%, а інший вже 45% від своєї зарплатні. Тут доведеться ще й десять разів подумати чи дійсно приймати підвищення на роботі, бо там можна й 52% сплачувати. Разом з драконською квартплатою виходить огого! Цікаво те, що для молодих спеціалістів, що приїхали в Нідерланди на роботу, діють спеціальні пом’якшені умови для оподаткування. Враховуючи це і не зважаючи на такий дорогий рівень життя, сюди люди їдуть зі всієї Європи. Як медом намазано.
Ідеальні дороги, неймовірна інфраструктура для велосипедистів, комп’ютиризація всього і вся, незліченні рибні запаси в публічних водоймах, дух піднесення й розвитку — все це дуже вабить. Чи переїхав би особисто я сюди працювати? Так, якби сім’ї було де жити.
Перебуваючи там, я час від час записував собі до блокнотику речі, які мені дуже сильно кидались в очі і привертали мою увагу:
Нідерланди, якими я їх бачив через об’єктив своєї фотокамери:
Гарно написав. Трішки доповнення:
1. Архітектура це вищий пілотаж. Скло, метал і кераміка. Будинків простих форм мінімум. І основне- в любому селі самий бідний будинок це просто бомба.
2. Податки великі, але і субсидії серйозні. Молодим, за дітей на садок, школу, за винаймання квартири.
3. Дороги ідеальні, найкращі.
4. Найбагатша країна яку я бачив по рівню життя.
5. Велосипеди міські на перший погляд дешеві, можуть коштувати 1000- 1500 євро.
І лящі, великі лящі!