Підсумки року, що минає

on
Досягнення року: моя фізична форма Подія року: політ на приватному маленькому літаку над Кремнієвою Долиною та власне самим Сан Франциско. Не шкодую жодного потраченого долара, там вражень на два життя 🤪 Настрій року: згадую себе у відрядженні навесні, коли я пересварився зі своїми колегами з якими прилетів (ну буває таке), і то через дрібниці якісь: хотіли їхати в супермаркет, а я дуже не хотів, всі повертались через величезний парк до безкоштовної стоянки де стояла машина, я ж демонстративно не йшов зі всіма, а просто сам собі з навушниками і саме цією піснею, сильно било в очі холодне сонце і я дуже хотів додому, і якось пісня дуже була тоді помічною Розчарування року: нікому немає діла до rivnefish Зустріч року: Стів Рінгер, обговорили кльов на Басів Куті, поділився з ним рецептом мастирки, в кінці цієї 5 секундної зустрічі зробив з ним селфі Покупка року: Apple Watch Геморой року: підтримка здоров’я і душевного стану моєї бабусі в останні місяці її життя Факап року: не поїхав на риболовлю в Хорватію, на озеро Шумбар через відрядження в Штати Слово року: “так сказать” Подорож року: на отой кінець світу в Південно-Африканську Республіку Програма року: workflowy Запах року: засцяний килимок в коридорі моєю маленькою собачкою Новина року: на президентських виборах України зі значним відривом переміг не професійний політик, а гарна картинка з телевізору/інстаграму Книга року: Гіперіон Фільм року: The Ballad of Buster Scruggs Серіал року: Rick and Morty Гра року: не можу розірватись між Hollow Knight та Zelda: BoTW Культурна подія року: фестиваль Sziget на острові річки Дунай Група року: Twenty One Pilots Пісня року: Deutschland Жах року: більше у мене немає ні бабусь, ні дідусів Заклад року: Рівень Напій року: чай без цукру Їжа року: гречка Любов року: моя talapo4ka Транспорт року: ну звісно ж, що Скаутинка Бренд року: Nintendo Людина року: Слава Воронцов Заняття року: проходити уроки німецької мови в Duolingo Мрія на наступний рік: здійснити подорож разом із сім’єю
Загалом мене почало мучити відчуття, що всі розумні люди виїжджають з України, а я засів тут як гриб в своїй зоні комфорту без розвитку й надій на розрулювання ситуації на краще. Зберігаю бойовий дух, не сиджу на місці, вчусь новому і знаходжу радощі в простих речах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *