Мій давній друг Юра працює програмістом, кілька років тому він перебрався жити в Нідерланди. Ще взимку він запросив мене до себе в гості на літо: здійснити подорож на риболовлю. Я подумав, що це буде справжня пригода — доїхати туди власним автомобілем, через всю Європу!
Планувати цю подорож я почав давно. Перш за все дізнався все про риболовлю там. Не буду тут відволікатись на цю тему, кому цікаво, то про це детально можна прочитати в моєму дописі на rivnefish.com: Риболовля в Нідерландах, річка Спарне
Виїхали з Рівного о четвертій ранку, на кордон приїхали так, що черги перед нами наче великої й не було. Але довелось там прочекати три години. Всьому причиною було те, що наші прикордонники постійно пускали бляхарів поза чергою. Це трохи бісило, але що поробиш? Стояли й чекали. Що цікаво: коли повертались назад, то замість прикордонника функцію пропуску автомобілів на кордон виконував світлофор.
Коли цей адок скінчився перед нам постала автострада A4
Раніше я по таких дорогах не їздив, тому був не вражений, а шокований. Ідеальна поверхня, нічого зайвого, завжди широкий відбійник з зустрічним транспортом, кілька поліс в одну сторону. Мало того, на більшій частині дороги стоять щити обабіч й паркани, то ніяка тваринка чи п’яний перехожий на проїжджу частину не вийде. Тут немає тракторів, велосипедистів, повільних перевантажених вантажівок, маршруток чи автобусів. Такі дороги створені для швидкого потрапляння в пункт призначення. В крайні правій смузі завжди їдуть автопоїзди (фури), а крайня ліва смуга майже зажди вільна і призначена для випередження.
Всі знають про поняття “німецький автобан”. Так от, не потрібно чекати перетину кордону з тієї Німеччиною, автобан починається відразу за Краковцем і не закінчується до самого Амстердаму. Він ідеальний всюди і завжди. Ми почали їхати трасою А4 і закінчили через майже 2000 кілометрів на А5, звісно по дорозі були різні зміни.
Що порадувало, так це працюючий рідний навігатор і моїй Шкоді. Спочатку від добряче глючив кілька хвилин, мабуть оновлював карти чи ще щось, а потім справно прокладував нам маршрут, повідомляв про ремонтні роботи, затори і тп. Показував де є заправки, місця для стоянок і навіть сервісне обслуговування для Шкоди. Фантастика! Сумніваюсь, що воно буде так само працювати і в Україні, навіть якщо я заплачу за перепошивку цього пристрою нашими мапами (коштує така флешка в офіційного дилера 200 євро, ну його нафіг). І до речі, напишу тут два слова про свою машину Скаутинку: я дуже щасливий, що обрав саме її і вона прекрасно нас всіх транспортувала.
В Польщі деякі ділянки платні. Загалом платили тричі: 10, 10 і 16.2 злотих. Євро не приймаються. Їхня плата називається ПОБОР :)
Ночували в родичів, не далеко від кордону з Німеччиною. Дороги районного значення дуже рівнесенькі, жодних ям. Цікаво, що вони доволі вузькі і там просто неможливо зупинитись, потрібно їхати до місця, що спеціально для цього призначене. Трава по узбіччях покошена. Розмітка всюди чомусь є. Ну як так? Чому в забитому селі Польщі таке може бути, а у нас на Млинівській трасі ні?
З самого ранку перетнули той кордон і навіть не помітили цього. Лише знаки обабіч дороги з поясненнями нових обмежень швидкості. Жодних шлагбаумів, брам, прикордонників чи навіть якось поліцейських. Просто їдеш далі автострадою і все.
Німецька дорога відрізнялась тим, що тут було набагато більше автопоїздів (фур) і трафік трохи більший загалом. Чого там тільки немає! Машини різні і на будь-який смак. Більшість з них універсали. Ми кілька разів навіть бачили Бундесвер.
А от кросоверів було мало. Ми не бачили BMW X5 чи якихось Гелендвагенів, чи Ауді Q7. Таких великих машин майже не було там, але їх чомусь навалом у нас. Також, що мене здивувало, що на автостраді ми не зустріли жодної Бехи сьомої серії, чи Мерса S-класу. Всі машини були по-простіше.
Їхати по автостраді водночас і тяжко і набагато легше, ніж по українських дорогах. Важкість полягає в тому, що трафік великий і швидкості шалені. Всі рухаються справа 90, в середині десь 120, а ліворуч несуться 150 кілометрів на годину. Чому ж тут легше? Я виставив в своєму круїз-контролі швидкість 134 км/год і все. Машина несеться сама. Все фізичне керування автомобілем зводиться до того, що я натискав легенько раз на гальма, коли потрібно було залишитись в правій смузі і не набирати швидкість, щоб пропустити якогось божевільного гонщика ліворуч і потім пальцем знову натискав на кнопку круїзу. Тобто, годинами мої ноги відпочивали. Працював лише лівий вказівний палець руки(круїз) і правий великий палець ноги(гальмо) :)
Звертати з автобану не раджу, бо заїжджати назад може бути трохи стресово. Ми один раз це зробили, щоб перекусити в МакДональдсі та заправити авто. Вирішили послухати поради і не купувати паливо прямо на заправках біля автостради, а заїхали в маленьке містечко. Дійсно, вийшло відчутно дешевше. Літра дизелю лише за 1.29 євро. А на автобані ціни були й по 1.50. Якщо комусь цікаво, то гамбургери коштують десь під два євро. А меню з великим супер німецьким спеціальним гамбургером моєму брату обійшлося в 8.69 євро.
В’їзд в Нідерланди ми теж не помітили, промчали автострадою. Лише погода зіпсувалась, температура впала з +27 до +16. Я так змерз, що на два дні поламав свій голос. Супер дорога скінчилась буквально зі пару кілометрів від міста Гарлем (нідерландською Haarlem), біля нашого пункту призначення.
Підсумовуючи все вище написане: європейські автостради суттєво відрізняються від наших трас. Звісно, що їхні машини не зношуються як наші, бо їздять по ідеальних поверхнях на крейсерських швидкостях. Ще й споживаючих якісне пальне. Побачивши як воно може бути зроблено якісно просто опускаються руки, коли повертаєшся назад.
Всі світлини, які я зробив в дорозі:
Я ще опишу свої враження від країні Нідерланди. Так що далі буде :)
UPD: ось і допис про мої враженні від країни Нідерланди
Віктор, ти можеш себе пробувати а журналістиці. Супер.