Підсумки року, що минає

on

Досягнення року: моя фізична форма

Подія року: політ на приватному маленькому літаку над Кремнієвою Долиною та власне самим Сан Франциско. Не шкодую жодного потраченого долара, там вражень на два життя 🤪

Настрій року: згадую себе у відрядженні навесні, коли я пересварився зі своїми колегами з якими прилетів (ну буває таке), і то через дрібниці якісь: хотіли їхати в супермаркет, а я дуже не хотів, всі повертались через величезний парк до безкоштовної стоянки де стояла машина, я ж демонстративно не йшов зі всіма, а просто сам собі з навушниками і саме цією піснею, сильно било в очі холодне сонце і я дуже хотів додому, і якось пісня дуже була тоді помічною

Розчарування року: нікому немає діла до rivnefish

Зустріч року: Стів Рінгер, обговорили кльов на Басів Куті, поділився з ним рецептом мастирки, в кінці цієї 5 секундної зустрічі зробив з ним селфі

Покупка року: Apple Watch

Геморой року: підтримка здоров’я і душевного стану моєї бабусі в останні місяці її життя

Факап року: не поїхав на риболовлю в Хорватію, на озеро Шумбар через відрядження в Штати

Слово року: “так сказать”

Подорож року: на отой кінець світу в Південно-Африканську Республіку

Програма року: workflowy

Запах року: засцяний килимок в коридорі моєю маленькою собачкою

Новина року: на президентських виборах України зі значним відривом переміг не професійний політик, а гарна картинка з телевізору/інстаграму

Книга року: Гіперіон

Фільм року: The Ballad of Buster Scruggs

Серіал року: Rick and Morty

Гра року: не можу розірватись між Hollow Knight та Zelda: BoTW

Культурна подія року: фестиваль Sziget на острові річки Дунай

Група року: Twenty One Pilots

Пісня року: Deutschland

Жах року: більше у мене немає ні бабусь, ні дідусів

Заклад року: Рівень

Напій року: чай без цукру

Їжа року: гречка

Любов року: моя talapo4ka

Транспорт року: ну звісно ж, що Скаутинка

Бренд року: Nintendo

Людина року: Слава Воронцов

Заняття року: проходити уроки німецької мови в Duolingo

Мрія на наступний рік: здійснити подорож разом із сім’єю


Загалом мене почало мучити відчуття, що всі розумні люди виїжджають з України, а я засів тут як гриб в своїй зоні комфорту без розвитку й надій на розрулювання ситуації на краще.

Зберігаю бойовий дух, не сиджу на місці, вчусь новому і знаходжу радощі в простих речах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.